Home

КУПЛЮ!

  • Apr. 30th, 2009 at 11:11 AM

Бувший у використанні принтер Canon LBP-3200 або MF3110/5630/5650, можна і без картріджа.

Jan. 12th, 2009

  • 8:24 PM

Життя прекрасне!!!

Білайн потішив:)

  • Jan. 3rd, 2009 at 1:55 PM

вартість швидкість
Безліміт 99 грн 5 Мбит/c

Безліміт 150 грн 10 Мбит/c

Безліміт 200 грн 25 Мбит/c

Безліміт 500 грн 100 Мбит/c

на даний момент підключення проводиться Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Харків, Львів, Запоріжжя, Бровари, Житомир, Вишневе.
докладна інфа тут http://internet.beeline.ua/ukr/tariffs/rates.wbp

стерво:(

  • Jan. 3rd, 2009 at 3:31 AM

я ось задумалась чому замість того щоб ділитись з друзями якимось позитивом в щоденнику, починаю писати пости коли мені бєшено хрєново на душі.... не панімаю в чому гон, але чомусь так виходить, чи то шо коли виговоришся стає легше, чи то негативні емоції переповнюють мене, чи то чому....?

думала ще рік назад знайшла то чого чекала, то щастя, той промінчик сонця в мому житті, світло в кінці тунелю, милого, коханого, жаданого, люблячого, позитивного,екстремального все те чого у мене не було...

а як виявляється, то взагалі все інакше, що ми люди які не підходять один одному...
найгірше те що з кожною годиною, хвилиною, секундою я все менше і менше тобі довіряю...де ти, з ким ти,як ти? чи пяний валяєшся в кутку, чи спиш калачиком у кріслі, чи обнімаєш унітаз, чи ласкаєш іншу.... це незнання приводить моє нутро в стан істеричної депресії... я сильна людина, я багато можу пережити, але це питання гложить мене до середини кісток, не дає мені спокою, не дозволяє заснути, прокручую в голові епізоди, сцени, етюди... минулого, теперішнього, майбутнього...з тобою і без тебе, що це спровокувало?!

я гуляла по місту, по коханому Франківську...коли загасли вогники на ялинці, коли по "сотці" не мигали гірлянди, коли під ногами був свіжовипавший сніг, я йшла тішилася тиші,спокою навколо, як гарно у нічному Франківську...і як мені хотілось розвернути голову в право і сказати: "коханий, я тебе люблю" ,відчути тепло твого тіла, твого подиху, рук навіть через рукавиці, губ в палкому поцілунку, швидкий чіткий стукіт твого серця, але тебе там не було і так самотньо і незатишно і водночас почуття ненависті перебивало красу навколо....сльози котились по щокам і з кожним міліметром вони ставали все холодніші і холодніші, нагадуючи мені своїм холодом нашу згасаючу любов....

і зараз вони чекають моменту, щоб вирватись звідкись з середини,напевно десь від душі, щоб вийти разом з гіркотою, яка там назбиралась,щоб помутніло в очах, які на тебе дивились,щоб силует який уявно стоїть перед ними розплився .... щоб залити подушку, щоб потекли залишки макіяжу, чорні сльози носять своєрідний характер, вони відображають розбите вщент, помираюче серце, яке ніколи не заповнить червоно-багровий колір любові, чорна діра в ньому проковтне все хороше...воно застило як і тоді в юні 13... стало просто органом перекачуючим кров в мому тілі...

мені цікаво, що буде далі...

коханому

  • Nov. 12th, 2008 at 2:51 AM

Я  ненавиджу  тебе,  коханий,
Ти  в  душі  моїй  накоїв  рани.
Я  ніколи  тебе  не  пробачу.
Іди  геть  від  мене!  Вже  не  плачу.

Я  готова  просто  все  забути:
Наші  довгі  та  сумні  маршрути,
Всі  слова  твої,  неправди  повні,
Твою  посмішку,  не  злу  лиш  ззовні,

Твої  квіти,  непотрібні  фрази,
Подарунки  і  лихі  образи,
Твої  дивні,  дурнуваті  вчинки
І  просту  відсутність  відпочинку.

Я  не  сплю,  а  зараз  третя  ночі,
Ти  зробив  із  мене  тамагочі.
В  сотнях  кілометрах  я  від  тебе,
Та  дістать  мене  -  твоя  потреба.

Повний  місяць  за  вікном  сіяє,
А  у  мене  в  голові  літає
Тільки  фраза,  може  і  погана:
Я  ненавиджу  тебе,  коханий.

автор: Laughing girl



віршик під настрій, можливо завтра буде краще, можливо я усе забуду...та біль мій залишиться у безсонній місячній ночі і у цьому вірші...

Знайомство...

  • Feb. 5th, 2008 at 1:08 AM

Ги-ги, веселий вечір видався, знайомство коханого з батьками за сімейною вечерею, так абсурдно виглядало, ніхто незнав куди себе подіти, соромились, погляди тікали в бік а потім дружно напились коньячку...



а крім того мене сьогодні оперували(якщо це можна так назвати), ну одним словом на нозі в мене з`явився ще один шрам...

Feb. 3rd, 2008

  • 5:12 PM

я зробила висновок, що я ходяча болячка, ще не відійшла від одного, так вже з ногою проблеми, ледве хожу...ХОЧУ БУТИ ЗДОРОВОЮ!!!

HELP!!!

  • Jan. 29th, 2008 at 1:26 PM

на девішнік потрібні геї-стриптезери))) може хтось знає таких...

Jan. 23rd, 2008

  • 12:34 PM

Це прекрасно, поєднати своє життя з коханою людиною.....яка я щаслива!!!!!!!!!

як я стала медсестрою

  • Jan. 20th, 2008 at 1:04 PM
pic2
Після роботи поїхала в лікарню до свого хлопчика, посадила його в таксі і забрала звідти, думаю зі мною йому було краще чим з псіхом в палаті який наглотався якось фігні і йому промивали шлунок цілий день,чуваком якому вирізали шото із задниці :-! і тп. Так ось, але коли ми виїхали за межі лікарні виникло одне питання хто його буде колоти, при тому, що вихідні дні поліклініки не працюють, нічого не залишалось як приймати цей тягар на себе, було трішки страшно так як колола тільки один раз і то себе в язик, але слава Богу все вийшло нормально йому було трішки боляче, але ж я тільки вчусь.)))) на ранок вже були замітні покращення,ще трошки і буде здоровий...

P.S. великий ріспект всім лікарям,ви морально стійкі люди, це ж страшно брати на себе відповідальність за чиєсь життя... в мене руки тряслись від того, що нещасний укол зробити треба було я не говорю про більш важливі речі...

Не добра без лиха

  • Jan. 18th, 2008 at 7:19 PM

Чому коли ми можемо провести час без лишніх напрягів ти захворів?
Три дні в лікарні.

ЖАХ!
Котику я скучаю!!!!!!!

Початок...

  • Jan. 18th, 2008 at 12:23 AM

на годиннику по першій, а я замість того щоб лягати баю аналізую цей досить важкий день, як в моральному, так і у фізичному(тягати меблі не найкраща робота) сенсі...
і до чого доводить мій аналіз,що я щаслива людина:
...і коли на одній з привітних кухонь пю бальзам на брудершафт з подругою, пліткуючи про все на світі;
...і коли притуляюсь до нього плачу і шморгаю носом хоть вічність, а він жаліє,радить як вчинити, а деколи й габзуває(та то нічо я вже звикла), а зараз тікає до коханої у Вінницю на ПМП...важко буде, але душу будуть зігрівати щасливі спогади!;
...і коли мамця з татком люблять тебе як ніхто інший на цьому світі...а ти дурновате цього не замічало і не цінувало, слава Богу хоч зараз побачила...;
...і коли я з ним поряд, "рятівник" так я його можу назвати тому що його любов підняла мої повіки і я побачила все у іншому світлі.З його допомогою я знайшла ту заблену і майже погаслу іскорку в собі,яка хоче свободи, відриву, швидкості, неординарності, дурноватості, дитячої втіхи, сміху, ласки, добра і любові...яку довго топтали, але вона вижила, не зламалась...

я зробила цей крок, крок в нове життя!!!я змогла!не зламалась...

Advertisement

Latest Month

April 2009
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com